З 1869
Цукрова столиця
Іван Харитоненко збудував у Сумах рафінадний завод у 1869 році, а його син Павло успадкував сім цукрових заводів і рафінадний. На початку XX століття капітал Павла в торговому домі перевищував 15 мільйонів рублів — звідси й садиби, собори й кадетський корпус, які він подарував місту.
Наприкінці 1980-х рафінадний завод (тоді «Червонозоряний») видавав 290–300 тисяч тонн пресованого цукру на рік і вважався одним із найпотужніших у Європі. У 2008 році його закрили, і тепер від корпусів лишилися руїни.
Пам'ять про цукор — у центрі міста: пам'ятник Івану Харитоненку (1899, відтворений 1996 року), кубик рафінаду навпроти нього (2010) і бронзові «Ласуни» на Воскресенській (2007) — хлопчик їсть цукор просто з мішка.
Що роблять у Сумах
Виробники
«Горобина»
Лікеро-горілчаний завод веде історію від акцизного патенту 12 липня 1897 року: у 1896-му в Сумах збудували казенний винний склад № 7, і з 1898-го він робив горілку для казни. Будівля 1897 року досі працює як цех. Завод випускає понад 30 найменувань під марками «Горобина», «Губернія», «Сумський двір» і навіть квас — це єдиний такий виробник на Сумщині.
Хліб, молоко, солодощі
Сумська кондитерська фабрика з 1975 року робить зефір, мармелад, вафлі, карамель і халву. Хлібокомбінат випускає близько сотні видів продукції. Війна б'є й по цьому: 18 квітня 2025 року «шахеди» влучили в цех пасок одного з хлібних підприємств — загинув підприємець. Сумський молочний завод у липні 2026 року тимчасово зупинився через обстріли й відключення світла та води.
Міський пивзавод більше не працює — пиво для області тепер варять у селі Іволжанське. Закрилися й м'ясокомбінат та консервний завод.
1981–1986
Центральний ринок — «Ромашка»
Критий ринок заклали в генплан ще 1969 року. Головний архітектор міста Микола Ільченко відмовився від типового харківського проєкту й узяв круглий купольний — задуманий для Ульяновська, але там так і не збудований. Будувати почали 1981-го, у 1983-му зупинилися через брак грошей і завершили 1986 року.
Внутрішній двір має понад 56 метрів у діаметрі під вантовим дахом, а форма будівлі дала їй прізвисько «Ромашка». У 1990-х ринок розрісся довкола — під торгівлю взяли близько 5 гектарів. 15 серпня 2025 року в ринок влучив російський дрон.
Що скуштувати
Страви Сумщини
Окремої «сумської» страви немає, але є рецепти, які дослідники гастротуризму прямо пов'язують із селами області:
- мутинські вареники — з пшоняною кашею й маком, їх подають з вареною картоплею (село Мутин);
- кролевецький борщ з яблуками, горюнські пироги, картопля з печі по-недригайлівськи й різдвяні перепічки;
- «козацька бабка» — картопляна лемішка із села Пустовойтівка;
- квашена капуста з дерев'яних кадушок, мочені яблука в бочках і коренева «кава» з цикорію.
Ці страви показували на різдвяному гастрофестивалі «Слобожанські смаки» в Сумах.
Свята
Свята й ярмарки
День міста — перша субота вересня (у 2026 році — 5 вересня). Офіційний рік заснування — 1655, хоча частина істориків називає 1652-й.
Ярмарки. У XIX столітті Суми влаштовували три-чотири великі ярмарки на рік і входили до кола «кочового» оптового Воздвиженського ярмарку. Ромни неподалік до 1852 року мали один із найбільших ярмарків України.
Кролевецькі рушники. Переборне ткацтво з Кролевця на Сумщині з 2018 року внесене до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Фестиваль коноплярства в Садівській громаді під Сумами в серпні 2025 року пройшов увосьме: конопляна халва, печиво, олія й пастила.